Програма розвитку Києва 2020 


Чому Київ в рейтингу міст світу на 117 місці з 140? Як Києву увійти в топ-50 міст світу? Чи можлива «0» смертність на дорогах Києва? На скільки років вистачить Києву систем водопостачання та каналізації? Чому молодь працює не за фахом? Як підготувати маленьких киян до майбутнього? Хочеш витратити 10 мільярдів $ бюджету - запитай киян Як?

Сьогодні, коли увесь світ активно рухається вперед, коли ми щодня стоїмо перед новими викликами – від глобальної пандемії до економічної рецесії та зміни клімату, а в Києві, за 29 років незалежності України, не вирішені базові проблеми, не створено системи міського транспорту, не вирішено питання аварійного та застарілого житлового фонду, зношених інженерних систем, не створюються умови для того, щоб молоде покоління залишалося вдома, тут навчалося і працювало, – наш останній шанс зробити правильний вибір і обрати кандидата, який зможе вибудувати всі системи і процедури таким чином, щоб місто, нарешті, посіло гідне місце в рейтингах світових столиць, і ми з гордістю могли сказати:

«МИ – КИЯНИ»!

Як створити команду що підніме рейтинг міста Києва?

Насамперед, необхідно створити систему управління Києвом на основі цілей і ключових результатів, в якій всі складові працюють задля єдиної мети – добробуту киян, а сума результатів окремих частин системи дає необхідну синергію загальним цілям і завданням.

Мер Києва – це, в першу чергу, управлінець із системним мисленням, спроможний визначити важливі цілі, основні завдання, щоб у місті стало зручно жити.

Не потрібно вигадувати велосипед: у всьому світі якість життя в містах оцінюється за п'ятьма основними критеріями: безпека, екологія, інфраструктура, освіта і медицина. Існують три незалежні рейтинги: Economist, Mercer, Monocle, які оцінюють ці показники. На сьогодні, за цими рейтингами Київ посідає 117-е місце з 140 міст або 176-е з 200 міст. Зокрема, наша столиця за якістю життя перебуває на одному рівні з Нью-Делі (Індія), яке потерпає від нестачі води, антисанітарії та забрудненого повітря. При цьому, за дорожнечею Київ на одному рівні з Ганновером (Німеччина), а за рівнем щастя – на 142-у місці із 186 міст, розмістившись між містами в Лаосі (держава в Південно-Східній Азії) та Камеруні (держава у Центральній Африці).

Тому, основне завдання мера на наступні п'ять років – домогтися якісних поліпшень в цих сферах і, таким чином, вивести Київ у Топ-50 міст світу. Виконання визначених завдань стане показником: чи вдалося нам вибрати чесного і професійного управлінця.

БЕЗПЕЧНИЙ КИЇВ

Міф чи реальність?

Чому діти гинуть на дорогах міста Києва?

Хто винен в розгулі злочинності?

 Інтелектуальні системи безпеки столиці

 Впровадження проєкту «0» смертності на дорогах

 Зниження рівня злочинності в Києві

Чіткий контроль і визначення KPI за відсотком розкритих злочинів та застосування необхідних заходів покарання.

Боротьба з розповсюдженням наркотиків, нарколабораторіями та притонами.

Мета концепції нульової смертності – досягти рівня, при якому не буде зафіксовано жодного випадку смерті під час ДТП. В її основі лежить твердження, що «людина недосконала». Тому автори концепції дотримуються принципу: люди можуть помилятися, а автотранспортна система – ні. В рамках проєкту Vision Zero вносяться зміни на рівні інфраструктури транспортних систем, переглядаються підходи відповідно до кращих світових стандартів і самої логіки організації руху пішоходів і автотранспорту. Зокрема, впровадження проєкту Vision Zero дало змогу у Швеції скоротити смертність під час ДТП удвічі. А показник зниження щорічної кількості жертв на автошляхах країни перевищив 50%! Першочерговими завданнями для мера є вирішення питання якості трас і розгалуженості дорожньої мережі в Києві, а також повне переоснащення рятувальних служб. Окрім того, необхідно посилити вимоги до безпеки автомобілів.

ЕКОЛОГІЯ КИЄВА

Хто стоїть за поганим повітрям Києва?

Як знизити викиди СО2?

Чому пробіжка вечірнім Києвом може закінчитися інфарктом?

Забруднення повітря - тихий вбивця!

Київ потерпає від спалювання сухостою на околицях міста. Спільні програми в рамках Київської агломерації, наприклад, відкриття ферм із виробництва біодобрив на основі сухостою, суттєво мінімізують цей чинник забруднення повітря.

Жорсткий контроль за шкідливими викидами підприємств, що знаходяться у межах міста.

Впровадження екологічного паспорта для всіх будівельних та інфраструктурних проєктів.

Комплексна модернізація систем водопостачання і водовідведення. Системи транспортування води (магістральні, вуличні, квартальні та дворові водоводи) технічно дуже застарілі, з високою аварійністю, що призводить до надвеликих втрат питної води (в середньому до 15%, а в житлово-комунальному секторі – до 60%), а також до її низької якості.

Впровадження міських програм раціонального використання водних ресурсів у побуті (Україна вже отримала статус маловодної країни).

Розроблення і впровадження програм із розвитку зеленої енергетики, встановлення сонячних панелей і систем збирання дощової води на муніципальних будівлях.

Впровадження соціальних проєктів із підвищення рівня обізнаності киян про принципи сталого розвитку.

Розроблення і впровадження програм, спрямованих на зменшення кількості харчових відходів. (Для інформації: третина всієї їжі, виготовленої у світі, не потрапляє до шлунка людини, проте на її виробництво витрачається багато природних ресурсів).

У сучасному світі саме міста – основне джерело шрамів, які ми завдаємо довкіллю. Мегаполіси відповідальні за 70% викидів вуглекислого газу. Забруднення повітря, яким ми дихаємо, води, яку п'ємо, ґрунту, на якому вирощують с/г рослини, призводить до зростання кількості різних захворювань і як результат – до зниження якості й тривалості нашого життя. Сталий розвиток міст – одна з цілей Сталого Розвитку ООН 2030. Суть такого підходу: ми живемо і розвиваємося так, щоб ресурсів планети вистачило не лише нам, але й майбутнім поколінням. Для цього в основу всіх процесів має бути покладений принцип циркулярної економіки.

ІНФРАСТРУКТУРА КИЄВА (дороги, парки, ЖКГ)

Чому «руда» вода в кранах і що з цим можна зробити?

Чому в Америці дороги слугують 25 років, а у нас 3 роки?

Чому Київ в Топ-15 міст світу з найбільшими пробками?

Як шумове забруднення впливає на депресію і суїцид?

Оновлення житлового фонду і модернізація інженерних міжбудинкових мереж. Верховна Рада розглядає законопроєкт, розроблений Міністерством регіонального розвитку, з модернізації аварійного та старого житла. Закон встановлює рамки і надає багато повноважень місцевим муніципалітетам. Таким чином, Київ може здійснити заміну старих і аварійних будинків на новобудови. Важливо, щоб при будівництві нового житла проводилася модернізація інженерно-транспортної інфраструктури (заміна труб, тепломереж, ремонт доріг у дворах), а також враховувалися соціально-інфраструктурні потреби жителів будинків і мікрорайонів: будувалися дитячі садки, школи, створювалися громадський простір, місця для паркування авто). Обов'язковою умовою має бути виділення частини квартир у таких будинках для молодих сімей. За виконання цих завдань мають нести відповідальність забудовники, що перемогли на тендерах із модернізації старого житлового фонду.

Розвиток транспортної інфраструктури, модернізація громадського транспорту, боротьба із заторами на автошляхах столиці. Налагодження роботи мобільних бригад із швидкого усунення аварій і заторів.

Створення мобільного додатку, який дасть змогу будь-якому киянину сфотографувати неприбране сміття, затор чи іншу проблему і надіслати фото у відповідну міську службу, а відтак упродовж 24 годин отримати відповідь про вирішення проблеми. Розроблення системи стимулів та заохочень співпраці киян і муніципальної влади.

Прийшовши до влади, творець «сингапурського дива» Лі Куан Ю водночас із жорсткою боротьбою з корупцією пріоритетом вважав залучення інвестицій і високотехнологічних компанії в країну. З цією метою він відвідав величезну кількість зустрічей і форумів, запрошував іноземних інвесторів приїхати до Сингапуру. При цьому Лі Куан Ю готував місто зсередини: рівні дороги, доглянуті й чисті сквери і парки, відсутність брудних написів на вулицях тощо. Так із рибальського селища мудрий керівник вивів Сингапур у світові лідери за рівнем економічного розвитку.

Якщо ми живемо в брудному будинку, хто захоче прийти в гості до такого господаря? Чи виявлять бажання інвестори приїхати в місто з недоглянутими вулицями і розбитими дорогами? Відповідь однозначна – ні!

Київ – це візитна картка України. Столиця має бути чистою й красивою. Це пріоритет номер 1!

ОСВІТА КИЄВА (садочки, школи, вузи)

Як допомогти обрати маленьким киянам професію майбутнього?

Як почати заробляти відразу після вузу?

Як обрати свою професію?

Чому падає престиж професії «вчитель»?

Чому в Києві 80% дітей зазнають булінгу в закладах освіти ?

Відкриття необхідної для міста кількості садочків і шкіл.

Модернізація і технічне оснащення навчальних закладів.

Підвищення у суспільстві поваги до професії Учителя.

Пошук та розвиток талантів: олімпіади, програми з обміну досвідом і кращими практиками зі світовими школами.

Розвиток напрямку – навчання дорослих. Компенсація до 70% затрат на навчання і перекваліфікацію.

Розвиток систем моніторингу і аналізу якості освіти у Києві.

Програми захисту дітей від шкільного булінгу. За даними UNICEF в Україні, до 80% дітей стають жертвами принижень і знущань у школі. Необхідне створення системи моніторингу та протидії дитячій агресії в навчальних закладах Києва.

Рівень освіти в країні – один із найважливіших чинників її розвитку і процвітання. У сучасному постіндустріальному світі майбутнє лише за націями і державами, в яких освітній рівень населення матиме першочерговий пріоритет. Надалі ми будемо конкурувати з іншим світом – не заводами і пароплавами, а талантами. На сьогодні велика кількість висококваліфікованих працівників стає обов'язковою умовою успіху країни, забезпечення її конкурентоспроможності в глобальному змаганні інноваційних економік. Тому освіта, як система пошуку і розвитку талантів, повинна стати ключовим завданням для мера Києва впродовж п'яти найближчих  років.

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я В КИЄВІ

За що платити лікарям: за лікування або запобігання хвороби?

Яка ціна людського життя в Києві?

Усі ми прагнемо бути здоровими, мріємо, щоб у нас народжувалися здорові діти і наші батьки ніколи не хворіли. Звичайно, здоров'я – це цілий комплекс чинників, а саме: генетика, довкілля, де живемо, повітря, яким дихаємо, вода, яку п'ємо, спосіб життя і фізична активність, навіть, наші думки і настрій.

Система охорони здоров'я Києва має діяти на основі чітких критеріїв, розроблених Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ). Зокрема, ці критерії передбачають:

 Підвищення показників охоплення населення послугами медицини.

 Зниження рівня захворюваності та смертності.

 Збільшення загальних витрат на охорону здоров'я на душу населення і як відсоток від загальних витрат міського бюджету.

 Створення трудових ресурсів охорони здоров'я й інфраструктури (забезпечення медзакладів необхідним обладнанням та ліками).

На жаль, у відкритих джерелах не вдалося знайти дані за вищезазначеними показниками в Києві. Тому важливим завданням є їх оприлюднення, не лише по кількості хворих на COVID-19, а й домогтися істотного поліпшення цих показників у столиці.

МОЛОДЬ КИЄВА! КИЇВ ДЛЯ МОЛОДІ!

Як залишити молодь у Києві?

Чому в Києві немає роботи для молоді?

Як зробити доступне житло для молоді?

Створення робочих місць для молоді.

Взаємодія з бізнесом задля залучення і працевлаштування молодих фахівців на підприємства Києва.

Стимулювання молодих бізнесменів до створення нових підприємств і робочих місць – шляхом упровадження податкових пільг для підприємців, яким менше 30 років.

Будівництво соціального житла для молодих сімей.


І тоді ми зможемо сказати:
"А в Києві - краще!"
Укр Рус
Назад